стричок

стри́чок = стрик II.: Ціле життя ловив собак на стричок, а як пішов на емеритуру, почав малювати квіти на склі (Тарнавський З.); За фраєром ганяється вся мундурова і тайна поліція львівського воєвідства, а той спить, як ангел. Це є, власне, той слабий пункт, що зведе його колись під стричок: хлопчище здоровий, як буйвол, а голова слаба (Керницький)

◊ лиха́ компа́нія до стри́чка дово́дит → компанія

Значення в інших словниках

1. стричок — Стричо́к: — зашморг [21] — шворка на шибениці, петля [IV]  Словник з творів Івана Франка