фльондра

фльо́ндра вул. жінка легкої поведінки; повія (м, ср, ст): От такий возьме, підплатить портієра, а той впустить його нагору, до неї – вона пічне сварити, зробить крик – її викинуть зі служби і скажуть: “Фльо́ндра!” (Цегельська)|| = вінклювка

Значення в інших словниках

1. фльондра — -и, ж., діал. Повія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. фльондра — Фльондра, -ри ж. = хльорка. КС. 1890. І. 87.  Словник української мови Грінченка