флінта —
флі́нта іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
флінта —
(англ. flint — кремінь), -и, ж. Оптичне скло, що містить велику кількість окису свинцю. Сплюндрована річко, твої береги стріляють ув очі, як флінта. (ЧТ:80).
Словник поетичної мови Василя Стуса
флінта —
ФЛІ́НТА див. фли́нта.
Словник української мови у 20 томах