целебс

це́лебс священик-целібат (ср, ст): Хоч і молодий був наш о. парох і сам целебс, проте празники влаштовував славні вже тоді у Львові (Керницький)

Значення в інших словниках

1. целебс — Це́лебс: — безженний католицький та уніатський піп [VII] — нежонатий піп, що дотримується безшлюбності, обов'язкової для католицького духівництва та православного чернецтва [19] — нежонатий піп, що дотримується целібату [3] — нежонатий піп [XI]  Словник з творів Івана Франка
2. целебс — ЦЕЛЕ́БС, а, ч. Неодружена самотня людина, яка взяла обіт не брати шлюбу.  Словник української мови у 20 томах