Лексикон львівський: поважно і на жарт

цьоця

цьо́ця 1. тітка (м, ср, ст): Задзвоню до помешкання своєї тітки і, як тільки відхиляться двері, крикну: “Цьоцю, я вернувся!” (Нижанківський)|| = тета

цьо́ця пшизвої́ткапшизвоїтка

2. жінка (перев. незнайома)(м, ср, ст)

Лексикон львівський: поважно і на жарт

Значення в інших словниках

  1. цьоця — див. тьотя  Словник чужослів Павло Штепа
  2. цьоця — ЦЬО́ЦЯ.  Словник української мови у 20 томах