яндрус

я́ндрус → андрус

Значення в інших словниках

1. яндрус — «вуличник, злодійчук» (з нім. арґот. Joner, Jauner, Gauner «обманець при грі (в карти» до гебр. jânâh «обманювати») [ОГ] В злодійськім жаргоні хлопець, злодїй. Е, що то ви, молоді яндруси, говорите !. [ІФ-1902]; в жарґоні львівських вуличників хлопцї. кляві яндруси!: Славні хлопцї! [ІФ-1905]  Словник з творів Івана Франка