іно
і́но́ тільки (м, ст): – Ти диви, Франю! – дивується Ірка. – Усі вже знають, що наша Дзвінка вже в десятій клясі, іно Адьо, її рідний тато, сі дивує, коли-то дитина дівкою виросла! (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарті́но́ тільки (м, ст): – Ти диви, Франю! – дивується Ірка. – Усі вже знають, що наша Дзвінка вже в десятій клясі, іно Адьо, її рідний тато, сі дивує, коли-то дитина дівкою виросла! (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт