балабол

А, ч.

1. Балакуча людина. Але Максим Покровський не лише класний вокаліст і балабол. Після того, як він майстерно стримав коня, він може залишатися у Раменському — на іподромі працювати (Інтернет).

2. Людина, у якої слова розходяться з дійсними справами. Зрештою, Циркуль — нормальний типоша, це не той балабол Вася (А. Дністровий).

Значення в інших словниках

1. балабол — балабо́л 1. балакун (м, ср, ст)||балаболка, рот як вітрак, язик як праник 2. вул. той, хто не відповідає за свої слова; неслівна, безвідповідальна людина (м)  Лексикон львівський: поважно і на жарт