балабол
А, ч.
1. Балакуча людина. Але Максим Покровський не лише класний вокаліст і балабол. Після того, як він майстерно стримав коня, він може залишатися у Раменському — на іподромі працювати (Інтернет).
2. Людина, у якої слова розходяться з дійсними справами. Зрештою, Циркуль — нормальний типоша, це не той балабол Вася (А. Дністровий).
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балабол — балабо́л 1. балакун (м, ср, ст)||балаболка, рот як вітрак, язик як праник 2. вул. той, хто не відповідає за свої слова; неслівна, безвідповідальна людина (м) Лексикон львівський: поважно і на жарт