балабол
балабо́л 1. балакун (м, ср, ст)||балаболка, рот як вітрак, язик як праник
2. вул. той, хто не відповідає за свої слова; неслівна, безвідповідальна людина (м)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балабол — А, ч. 1. Балакуча людина. Але Максим Покровський не лише класний вокаліст і балабол. Після того, як він майстерно стримав коня, він може залишатися у Раменському — на іподромі працювати (Інтернет). 2. Людина, у якої слова розходяться з дійсними справами. Словник сучасного українського сленгу