бикувати

Ую, -уєш, недок.

1. Поводитись зухвало, виклично, грубо, дратуючи оточуючих. Я сичу до нього, чуєш, бля, не бикуй (А. Дністровий).

2. Нічим серйозно не займатись, вести напівзлочинний спосіб життя. Парняга бикує.