валом —
ВА́ЛОМ, присл. Натовпом, безперервним потоком. Між рядняних наметів і яток пруть валом люди (М. Коцюбинський); Коли з'являвся, до нього валом ішли люди, – на сільському майдані ставало весело, бо він, працюючи...
Словник української мови у 20 томах
валом —
ва́лом вали́ти / повали́ти. 1. Іти чи їхати у великій кількості (про людей). Заробітчани валом валили з північних губерній (О. Гончар); Коли в село повернувся із Таврії Роман Волошин, люди валом повалили до нього (М.
Фразеологічний словник української мови
валом —
ВА́ЛОМ, присл. Безперервним потоком. Між рядняних наметів і яток пруть валом люди (Коцюб., ІІ, 1955, 237). ◊ Ва́лом вали́ти — безперервно рухатися густою масою. Довірливі люди валом валили на Маковея до кринички (Стельмах, Хліб..
Словник української мови в 11 томах