ванька

И, ч.

1. Дурник. Ладно, Толян, іди, пошманай закурить. — Ну да, найшов ваньку (О. Ірванець).

2. Простенька, недалека, але щира, відкрита людина.

Значення в інших словниках

1. ванька — (-и) ч.; мол.; зневажл. Дурень. ПСУМС, 11.  Словник жарґонної лексики української мови