ванька

И, ч.

1. Дурник. Ладно, Толян, іди, пошманай закурить. — Ну да, найшов ваньку (О. Ірванець).

2. Простенька, недалека, але щира, відкрита людина.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ванька — (-и) ч.; мол.; зневажл. Дурень. ПСУМС, 11. Словник жарґонної лексики української мови