ванька

(-и) ч.; мол.; зневажл. Дурень. ПСУМС, 11.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ванька — И, ч. 1. Дурник. Ладно, Толян, іди, пошманай закурить. — Ну да, найшов ваньку (О. Ірванець). 2. Простенька, недалека, але щира, відкрита людина. Словник сучасного українського сленгу