1. Словник жарґонної лексики української мови

вар'ят

(-а) ч.; мол. Психічно ненормальна, божевільна людина. Кругом одні вар'яти — Я вар'ятом чуть не став (з пісні гурту "Скрябін"). ПСУМС, 11.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вар'ят — ВАР'Я́Т, рідше ВАРІЯ́Т, а, ч., діал. Божевільна людина. – Варіят! – крикнув староста й утік до сусідньої кімнати (Л. Мартович); – Ото ще вар'ят, – бубонів дiд, – украв пiвня, а мене замкнув, щоб не побiг i не вiдняв крадене... (Є. Словник української мови у 20 томах
  2. вар'ят — ва́р'ят (ва́ріят) 1. психічно хворий чоловік; розумово обмежений чоловік (м, ср, ст): Вкінці, на відділі для нервових і умових хворіб лікар-чех “узнав мене вар'ятом”, і я був раз назавсіди забезпечений перед службою у боєвій лінії (Шухевич)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. вар'ят — див. дурний Словник синонімів Вусика