И, ж. Венеричне захворювання. Догулявся — венеру підхопив.
Словник сучасного українського сленгу
Значення в інших словниках
венера —
-и, ж. 1》 У давньоримській міфології – богиня кохання та жіночої вроди. || перен. Про дуже вродливу жінку. 2》 Друга за віддаленням від Сонця велика планета Сонячної системи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
Венера —
Вене́ра 1 іменник жіночого роду, істота давньоримська богиня Вене́ра 2 іменник жіночого роду планета
Орфографічний словник української мови
венера —
(-и) ж.; крим.; ірон. Сифіліс. — Але Ваня Сланін казав, що у неї венера (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 92; СЖЗ, 23; ЯБМ, 1, 157.
Словник жарґонної лексики української мови
венера —
вене́ра [від лат. Venus (Veneris)] 1. В давньоримській міфології богиня кохання та жіночої вроди. 2. Друга за віддаленням від Сонця велика планета сонячної системи.
Словник іншомовних слів Мельничука
Венера —
2-а за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи і 2-й за яскравістю після Місяця об'єкт на нічному небі; на скелястій поверхні розлогі рівнини, вис., гори, вулкани, кратери;...
Універсальний словник-енциклопедія