відвиснути

Ну, -неш, док. Гарно відпочити, повеселитись. віддуватись, -аюсь, -аєшся, недок.

1. Виправдовуватись.

2. Відповідати за щось. Сашко, ти не подумай, що спілкування з тобою мало і таке інше, але ж сайт усього гурту, а ти один за них усіх «віддуваєшся» (Інтернет).

Значення в інших словниках

1. відвиснути — відви́снути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відвиснути — див. відвисати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відвиснути — ВІДВИ́СНУТИ див. відвиса́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. відвиснути — ЗВИСА́ТИ (про предмети — висіти, тримаючись на чому-небудь одним чи кількома кінцями), ВИ́СНУТИ, ПОВИСА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯ, ОПУСКА́ТИСЯ, СПАДА́ТИ, ОПАДА́ТИ, ПА́ДАТИ (про одяг, волосся, гілки і т. ін.); ВІДВИСА́ТИ (відхилившись від чогось).  Словник синонімів української мови
5. відвиснути — ВІДВИ́СНУТИ див. відвиса́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. відвиснути — Відвиса́ти, -са́ю, -єш сов. в. відвиснути, -ну, -неш, гл. 1) Отвисать, отвиснуть. Спідня губа відвисла. Левиц. І. 15. 2) Свѣшиваться, свѣситься, повиснуть. З-під очіпка відвисло пасмо сивої коси. Левиц. І. 3.  Словник української мови Грінченка