відхаркати

Ую, -уєш, недок., відхаркати, -аю, -аєш, док. Виплюнути, виплюватись. Пробував щось відхаркати, але вилив із себе лише кілька згустків їдкої, кислої мокроти (Л. Дереш).

Значення в інших словниках

1. відхаркати — відха́ркати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відхаркати — див. відхаркувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відхаркати — ВІДХА́РКАТИ див. відха́ркувати.  Словник української мови у 20 томах
4. відхаркати — ВІДХА́РКАТИ див. відха́ркувати.  Словник української мови в 11 томах