гранчак

А, ч. Гранована склянка, стопка. Зі мною стукаються кількома гранчаками, випиваємо (А. Дністровий).

Значення в інших словниках

1. гранчак — -а, ч. Склянка із боковими гранями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гранчак — ГРАНЧА́К, а, ч., розм. Склянка з гранями; ребриста склянка. Господиня налила всім по маленькій чарці, а йому штрафну – повен гранчак (Микита Чернявський); Миска з капустою, а біля неї гранчак і недопита пляшка заіскрилися й засіяли (М.  Словник української мови у 20 томах