дембель

Я, ч,, військ. Звільнення зі строкової військової служби. Мене до самого «дембеля» на гауптвахті протримали (Д. Корчинський

Значення в інших словниках

1. дембель — і дембіль, -я, ч., жарг. 1》 Військовий, переведений у запас; демобілізований. 2》 Демобілізація.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дембель — ДЕ́МБЕЛЬ, я, ч., розм. 1. Те саме, що демобіліза́ція. З незалежної від мене причини мій дембель затримався (О. Шугай). 2. Солдат або сержант напередодні демобілізації чи відразу після неї. Дембель купує собі цивільне на дорогу. Що тут такого?...  Словник української мови у 20 томах
3. дембель — (-беля) ч. 1. арм. Демобілізація після проходження строкової служби. Відсвяткував свій дембель (В. Гужва, Плато над прірвою); — Йому одірвало ноги ... перед самісіньким дембелем (Л.  Словник жарґонної лексики української мови