дозняк

А, ч., нарк. Доза. Цікаво, що Велш зіграв наркодилера (того самого, який продає Мак-Грегору його останній «конкретний дозняк») (Єва). Бо відпочити під «Культ» можна справді «неслабо», та ще й отримати при цьому щедрий дозняк кайфу з гуманітарної (біохімічної) допомоги (Л. Дереш).

◇

Збити дозняк — припинити вживати наркотики.

Значення в інших словниках

1. дозняк — (-у) ч.; крим., нарк. Доза наркотику. БСРЖ, 161; ПСУМС, 22; СЖЗ, 36.  Словник жарґонної лексики української мови