забити
(що?), -аю, -аєш, недок., забити, -б'ю, -б'єш, док., нарк. Скрутити сигарету з марихуаною.
◇
Забити косяк.
∗∗∗
(ЩО?), -аю, -аєш, недок., забити, -б'ю, -б'єш, док.
1. Домовлятись, призначати (про зустріч).
◇
Забивати стрілку, забивати стрілу — призначати зустріч.
2. Бронювати, притримувати щось. Треба наперед забити місця, бо потім не сядем.
∗∗∗
(на що?), -аю, -аєш, недок., забити, -б'ю, -б'єш, док., вульг. Ігнорувати, не виконувати щось. А неправдою було те, що Євка просто на всьо забила (І. Карпа). Він вже зовсім забив на навчання.
◇
Словник сучасного українського сленгу