загребти
Ає, 3-я ос. одн., недок., загребти, -бе, док., нарк. Діяти на психіку (про наркотичну речовину). Дарця з розумінням кивнула. Її почало загрібати від одного лише диму (Л. Дереш).
∗∗∗
Аю, -аєш, недок., загребти, -бу, -беш, док. Забирати до відділка міліції. Перевірили по картотеці — є такі. От і загребли (Ю. Винничук).
∗∗∗
Аю, -аєш, недок., загребти, -бу, -беш, док. Отримувати, заробляти. Загрібати гарне бабло.
Словник сучасного українського сленгу