засвітитися

Чусь, засвітишся, док. Прославитися, проявити себе. Компанія засвітилась із першим роликом, а тепер їх вже знають.

Значення в інших словниках

1. засвітитися — [засв'ітитиес'а] -в'ічус'а, -в'ітиес':а, -в'ітиец':а, -в'іт'ац':а; нак. -в'ітис'а, -в'іт'іц':а  Орфоепічний словник української мови
2. засвітитися — див. засвічуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. засвітитися — засвіти́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. засвітитися — ЗАСВІТИ́ТИСЯ² див. засві́чуватися².  Словник української мови у 20 томах
5. засвітитися — (засвічуся, засвітишся) док.; крим., міл. Виявити, видати себе. Дратує, коли "наркоту" просять продати незнайомі люди. Страшенно боюся засвітитися у ментів (ПіК, 2001, № 12). БСРЖ, 212; СЖЗ, 44; ЯБМ, 1, 366.  Словник жарґонної лексики української мови
6. засвітитися — о́чі засвіти́ли (заіскри́ли, засвіти́лися і т. ін.) чиї, у кого і без додатка. Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (радість, задоволення і т. ін.).  Фразеологічний словник української мови
7. засвітитися — ЗАСВІТИ́ТИСЯ див. засві́чуватися.  Словник української мови в 11 томах
8. засвітитися — Засвічуватися, -чуюся, -єшся сов. в. засвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досі не світиш? — Та ніяк лямпа не засвічується. 2) Только сов. в. Освѣтиться, засвѣтиться, засіять. Ой чому, чому у сьому дому так рано засвітилося?...  Словник української мови Грінченка