косоокий —
-а, -е. 1》 Який має косоокість; зизий, зизоокий. 2》 розм. Який має косий розріз очей. 3》 у знач. ім. косоокий, кого, ч., розм. Заєць.
Великий тлумачний словник сучасної мови
косоокий —
Зизий, зизоокий, зизуватий, див. страбізм
Словник чужослів Павло Штепа
косоокий —
КОСОО́КИЙ, а, е. 1. Який має косоокість; зизоокий, косий (у 2 знач.). Чи на добро, чи на лихо, росло в тій хаті невеличке дівчатко – Явдошка, що найшлася через рік після того, як косоока Меланія зійшлася з кривоногим Терьохою (Панас Мирний)...
Словник української мови у 20 томах
косоокий —
ЗА́ЄЦЬ (тварина), ВУХА́НЬ розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦОХВО́СТИЙ розм., КОСОО́КИЙ розм., СПЛЮХ діал. На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць (М. Стельмах); Великий вухань, міцно підкидаючи задніми ногами, стрімголов мчав із кущів (М.
Словник синонімів української мови
косоокий —
Косоо́кий, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
косоокий —
КОСОО́КИЙ, а, е. 1. Який має косоокість; зизий, зизоокий. Чи на добро, чи на лихо, росло в тій хаті невеличке дівчатко — Явдошка, що найшлася через рік після того, як косоока Меланія зійшлася з кривоногим Терьохою (Мирний, І, 1949, 234)...
Словник української мови в 11 томах
косоокий —
Косоо́кий, -а, -е Косоглазый. Гають йому дві дівиці: єдна косоока, друга сивоока. Чуб. V. 35.
Словник української мови Грінченка