лох
А, ч., зниж.
1. Дурень, йолоп. Пашлі смалить. Тут лох знайшовся з табакеркою (О. Ірванець). Насправді це була його улюблена «Астрологія для лохів» Стаса Перфецького (Л. Дереш).
2. Людина, яку не поважають у колективі (частіше — у злочинних угрупованнях). Відповів Анонім: по панятіях чісто пацан має забазарити дєвчонці, а то це галімий вася Лох, а не пацан. P. S: дєвчонкі, я вас всєх люблю в натурє!! (Інтернет).
3. Неотесана, некультурна людина. * село, колгосп. Особисто я б тобі за звертання «братуха» в голову заїхав, бо таке звертання носить під собою бажання і момент кинути когось або попустити на гроші, як правило, так звертаються до лохів, їх це пре, що до них так з повагою (Інтернет).
4. Людина, що не вміє користатись зі своїх можливостей, невдаха. Ніхто не сказав, що він боягуз, лох і зовсім не пацан. Всі тихенько знялися і пішли (Л. Дереш).
◇
Лох вухастий — повний дурень. Заєць, такий, у кривду і бакланить: «Додому пусти, чи що, коза, блін!» А лисиця либу відшарила до маківки і тягне: «Ти чьо, лох вухастий, женеш?» (Інтернет).
Ходити, як лох з пейджером — робити те, що викликатиме сміх.
Словник сучасного українського сленгу