малина

И, ж.

1. Гарне життя, достатки. Але рано чи пізно «малина» закінчується (ПіК).

2. Позитивна ситуація.

◇

Життя — малина — гарне життя.

Малину згадати — зіпсувати задоволення.

Значення в інших словниках

1. малина — мали́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. малина — -и, ж. 1》 Багаторічна чагарникова ягідна рослина з кисло-солодкими запашними ягодами, звичайно темно-червоного кольору. 2》 збірн. Ягоди цієї рослини. || рідко. Одна ягода цієї рослини. 3》 перен., розм. Про щось дуже приємне. 4》 жарг. Злодійське кубло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. малина — МАЛИ́НА, и, ж. 1. Багаторічна кущова ягідна рослина родини розоцвітих із солодкими запашними ягодами, звичайно червоного кольору. На низині, недалечко од берега Росі, розрослась, як ліс, малина (І.  Словник української мови у 20 томах
4. малина — (-и) ж. 1. крим. Злодійський притон. Прибиральниця утримує вдома "малину" та ще приторговує... (СМ, 14.01.2000). СЖЗ, 6.  Словник жарґонної лексики української мови
5. малина — Листопадні напівкущі родини розових; поширена в країнах пн. півкулі з холодним та помірним кліматом, відомо бл. 100 видів; в Україні поширена м. звичайна, або червона, м. щетиниста, або америк., м. зх. та м. звичайна, яку вирощують на плантаціях (бл.  Універсальний словник-енциклопедія
6. малина — Мали́на, -ни; -ли́ни, -ли́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. малина — МАЛИ́НА, и, ж. 1. Багаторічна чагарникова ягідна рослина з кисло-солодкими запашними ягодами, звичайно темно-червоного кольору. На низині, недалечко од берега Росі, розрослась, як ліс, малина (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
8. малина — Малина, -ни ж. 1) Малина, Rubus idaeus. Під горою малина. Чуб. Личко як малина. Чуб. 2) Красный флагъ на воротахъ свадебнаго двора, выставляемый въ Черниг. г., какъ удостовѣреніе цѣломудрія новобрачной. То-же, что и корогва въ свадебномъ обрядѣ. МУЕ. III.  Словник української мови Грінченка