ментівський

А, -е. Міліцейський. Зразком радянсько-голлівудської кічухи був головний герой, — щонайменше «товаріщ полковнік» — що, плюнувши на вище ментівське начальство, одноосібно кидався до міліцейського «бобіка» чи «жигуля» і мчав за бандюгами (Інтернет).

Значення в інших словниках

1. ментівський — МЕНТІ́ВСЬКИЙ.  Словник української мови у 20 томах
2. ментівський — (-а, -е) крим., мол.; зневажл. Пов'язаний з міліцією; належний міліціонеру. В його голові майнула було думка, що це чергові ментівські хитрощі, але ця людина випромінювала такий непідробний жах, що будь-яка думка про гру ставала неприпустимою (А.  Словник жарґонної лексики української мови