муза —
Музи – у грецькій міфології спочатку богині співу, пізніше богині поезії, мистецтв, наук; сестри Аполлона. Вони сповнюють митців натхненням, але тих, хто насмілюється змагатися з ними, суворо карають.
Словник крилатих висловів
муза —
-и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – одна з дев'яти богинь поезії, мистецтва та науки. 2》 перен. Творче натхнення, його джерело, що втілюється зазвичай в образі такої богині. 3》 перен. Творчість поета, його мистецтво.
Великий тлумачний словник сучасної мови
Муза —
гр.; Musa — Муза — богиня наук і мистецтв; перен. натхненниця. Музонька, Мозочка, Музина. У них у селі був піп Самосвят, який кохався в грецькій міфології. Охрестив Іванові Токовому дочку Музою, але Муза не довго трималася серед Килин і Горпин і невдовзі стала Музикою (П. Загребельний).
Власні імена людей. Словник-довідник
муза —
МУ́ЗА, и, ж. 1. У грецькій міфології – одна з дев'яти богинь поезії, мистецтва та науки. О, музо, панночко Парнаська! Спустись до мене на часок (І.
Словник української мови у 20 томах
муза —
му́за (грец. μοϋσα) 1. В давньогрецькій міфології кожна з дев’яти богинь – покровительок мистецтв і наук (Кліо, Евтерпа, Талія, Мельпомена, Терпсіхора, Ерато, Полігімнія, Ураніл та Калліопа).
Словник іншомовних слів Мельничука
муза —
НАТХНЕ́ННЯ (творче піднесення, піднесення митця); МУ́ЗА (як символ творчого натхнення); ПЕГА́С (як символ поетичного натхнення). Виграває і літає По країні поетичній Мій прудкий Пегас коханий (Леся Українка).
Словник синонімів української мови
муза —
Му́за, -зи; му́зи, муз
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
муза —
МУ́ЗА, и, ж. 1. У грецькій міфології — одна з дев’яти богинь поезії, мистецтва та науки. О, музо, панночко Парнаська! Спустись до мене на часок (Котл., І, 1952, 187); Трохи осторонь, але на видному місці статуя музи з лірою в руках (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
муза —
Муза, -зи ж. Муза. Возлюбленнику муз і грацій. Шевч. 599.
Словник української мови Грінченка