мутант

А, ч.

1. Придурок. Ну, ти і мутант!

2. Вундеркінд. Це перший мутант у нашому класі.

Значення в інших словниках

1. мутант — мута́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мутант — -а, ч., спец. Різновид організму, в якого відбулася спадкова зміна однієї або кількох ознак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мутант — МУТА́НТ, а, ч., спец. Різновид організму, що виник унаслідок мутації. Серед організмів, які мають певні ознаки, іноді з'являється один з новими властивостями – мутант (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. мутант — мута́нт [від лат. mutans (mutantis) – той, що змінює] організм, у якого відбулася раптова спадкова зміна однієї або кількох ознак (мутація).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. мутант — МУТА́НТ, у, ч., спец. Різновид організму, що виник унаслідок мутації. Серед організмів, які мають певні ознаки, іноді з’являється один з новими властивостями — мутант (Наука.., 7, 1965, 14).  Словник української мови в 11 томах