нагребти —
нагребти́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
нагребти —
[нагреибти] -бу, -беш, -беимо, -беите; мин. -р'іб, -реибла; нак. -би, -б'іт'
Орфоепічний словник української мови
нагребти —
див. нагрібати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нагребти —
НАГРЕБТИ́ див. нагріба́ти.
Словник української мови у 20 томах
нагребти —
НАГОРТА́ТИ (горнучи, збирати в якій-небудь кількості), НАГРІБА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, НАГРОМА́ДЖУВАТИ (звичайно траву, сіно тощо). — Док.: нагорну́ти, нагребти́, нагрома́дити. Треба нагортати з осені біля стовбурів (дерев) горбочки землі (О.
Словник синонімів української мови
нагребти —
Нагребти́, див. нагріба́ти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
нагребти —
НАГРЕБТИ́ див. нагріба́ти.
Словник української мови в 11 томах