нагребти

НАГОРТА́ТИ (горнучи, збирати в якій-небудь кількості), НАГРІБА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, НАГРОМА́ДЖУВАТИ (звичайно траву, сіно тощо). — Док.: нагорну́ти, нагребти́, нагрома́дити. Треба нагортати з осені біля стовбурів (дерев) горбочки землі (О. Донченко); Нагребли (заробітчани) сухого листя, хмизу, розклали в яру огнище (К. Гордієнко); Робимо ми коло сіна далеко в горах, косимо, громадимо, складаємо, дехто копиці, дехто стоги (О. Кобилянська); — Бери он мішок і граблі та біжи на майдан, трохи паші нагромадили корові... — відповіла Мокрина (П. Козланюк). — Пор. 1. згріба́ти, 1. нагрома́дити.

Значення в інших словниках

1. нагребти — нагребти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нагребти — [нагреибти] -бу, -беш, -беимо, -беите; мин. -р'іб, -реибла; нак. -би, -б'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. нагребти — див. нагрібати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нагребти — НАГРЕБТИ́ див. нагріба́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. нагребти — Бу, -беш, док. Побити. Нагребти по морді.  Словник сучасного українського сленгу
6. нагребти — Нагребти́, див. нагріба́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. нагребти — НАГРЕБТИ́ див. нагріба́ти.  Словник української мови в 11 томах