нарваний

А, -е. Ризикований, бездумний, настирливий. Фіґня така. Дєвочки з промоушином фірми «Цептер». Якісь козли з депіляторами. Якась нарвана журналістка з пірсінгом і диктофоном (Четвер).

Значення в інших словниках

1. нарваний — на́рваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нарваний — На́рваний. Неврівноважений, нервовий. Яко людина має бути незвичайно добра, но дуже нещаслива, і говорять, що тепер вже трохи нарвана в наслідок, що грає все такі лиш трагічні ролі (Коб., Листи, 120, 503) // пол. narwany — шалений, неврівноважений, навіжений.  Українська літературна мова на Буковині
3. нарваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нарвати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нарваний — НА́РВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нарва́ти¹. Довго ще вони щебетали, забавляючись нарваними квітками (І. Нечуй-Левицький); // у знач. прикм. Довго ще вони щебетали, забавляючись нарваними квітками (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
5. нарваний — на́рваний неврівноважений, нервовий; збуджений (м, ср, ст): Буває, що він часом стає просто нарваним, а тоді до покою хоч не заходь (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. нарваний — НА́РВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нарва́ти. Довго ще вони щебетали, забавляючись нарваними квітками (Н.-Лев., І, 1956, 151).  Словник української мови в 11 томах