нарваний
На́рваний. Неврівноважений, нервовий. Яко людина має бути незвичайно добра, но дуже нещаслива, і говорять, що тепер вже трохи нарвана в наслідок, що грає все такі лиш трагічні ролі (Коб., Листи, 120, 503)
// пол. narwany — шалений, неврівноважений, навіжений.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.