1. Українська літературна мова на Буковині

нарваний

На́рваний. Неврівноважений, нервовий. Яко людина має бути незвичайно добра, но дуже нещаслива, і говорять, що тепер вже трохи нарвана в наслідок, що грає все такі лиш трагічні ролі (Коб., Листи, 120, 503)

// пол. narwany — шалений, неврівноважений, навіжений.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарваний — на́рваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. нарваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нарвати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарваний — НА́РВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нарва́ти¹. Довго ще вони щебетали, забавляючись нарваними квітками (І. Нечуй-Левицький); // у знач. прикм. Довго ще вони щебетали, забавляючись нарваними квітками (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. нарваний — на́рваний неврівноважений, нервовий; збуджений (м, ср, ст): Буває, що він часом стає просто нарваним, а тоді до покою хоч не заходь (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. нарваний — А, -е. Ризикований, бездумний, настирливий. Фіґня така. Дєвочки з промоушином фірми «Цептер». Якісь козли з депіляторами. Якась нарвана журналістка з пірсінгом і диктофоном (Четвер). Словник сучасного українського сленгу
  6. нарваний — НА́РВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нарва́ти. Довго ще вони щебетали, забавляючись нарваними квітками (Н.-Лев., І, 1956, 151). Словник української мови в 11 томах