падло
присл., див. впадло. Мені падло туди йти.
∗∗∗
А, ч., вульг.
1. Погана, підла людина. Замочу щас якусь падлу! (О. Ірванець). Позганяють на леваду і вчать літати, а потім посідають, падли, і тіки м'ясом римигають, ну чисто корови (Л. Подерев'янський). Мєнт, лягавий падло (Л. Подерев'янський).
2. Погань. Саломон Самсонович. Потім знов усе мале, опять порозводилось всяке падло — миші, комарі, клопи, пігмеї, блядь, всякі карлікі!.. (Л. Подерев'янський).
Словник сучасного українського сленгу