паця —
I п`аця-і, ж. 1》 дит. Порося; свиня. 2》 розм. У копитних тварин – кістка надкопитного суглоба. || Така кістка, що використовується для гри. II пац`я-яти, с., розм. Маля свині; порося.
Великий тлумачний словник сучасної мови
паця —
ПА́ЦЯ, і, ж. 1. дит. Порося; свиня. – Що? Що, мій цвіточок? Паця лякала? Ось ми їй покажемо. Ну-ну-ну, погана паця. Ти нащо лякала нашого Тарасика? (С. Васильченко); – Пацю, пацю... Вилазь уже, – вговоряє Минка свиню, а сама тихо плаче (Г. Косинка).
Словник української мови у 20 томах
паця —
паця́ → пацє
Лексикон львівський: поважно і на жарт
паця —
ПОРОСЯ́ (маля свині), СВИНЕНЯ́, ПАЦЯ́ розм., ПАЦЮ́К розм., СВИНЧА́ТКО діал.; ПІ́ДСВИНОК (немолочне порося віком до року). В хлівці у нього теж щороку рохкало порося, поволі виростаючи в підсвинка (П.
Словник синонімів української мови
паця —
ПА́ЦЯ, і, ж. 1. дит. Порося; свиня. — Що? Що, мій цвіточок? Паця лякала? Ось ми їй покажемо. Ну-ну-ну, погана паця. Ти нащо лякала нашого Тарасика? (Вас., II, 1959, 350); — Пацю, пацю… Вилазь уже, — вговоряє Минка свиню, а сама тихо плаче (Кос.
Словник української мови в 11 томах
паця —
Паця́, -ця́ти с. 1) = пацюк 1. Під порогом паця квичит. Гол. II. 684. 2) — морське. Cavia cobaya, морская свинка. Вх. Лем. 436. --------------- Паця, -ці ж. 1) Дѣтск. Поросенокъ, свинья. О. 1861. VIII. 8. 2) Кость: бабка. КС. 1887. VI. 478. грати в паці.
Словник української мови Грінченка