пензлювати

Юю, -юєш, недок., знев. Іти. Ну, то пензлюй собі куди треба (Ю. Андрухович). Парком пензлює якась делегація — два солідні материкові типи, перекладач і двійко місцевих професорів у сірих костюмах з метеликами (Четвер).

Значення в інших словниках

1. пензлювати — (-люю, -люєш) недок.; мол., жрм; зах. Іти. — Ну, то пензлюй собі куди треба, а не повторюй безконечно, як зомбі, "я мушу йти, я мушу йти!" — скипів Хомський (Ю. Андрухович, Рекреації); Пензлює Швейк, старий контрабандист, і сяє весь.  Словник жарґонної лексики української мови