Значення в інших словниках
-
пентюх —
пе́нтюх іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
пентюх —
див. неповороткий
Словник чужослів Павло Штепа
-
пентюх —
ПЕ́НТЮХ, а, ч., розм., зневажл. 1. Неповоротка людина; // Людина, що повільно розуміє почуте. Та зрозумій же, пентюху упертий, – ми тут по ділу, нас везуть на страту (Л. Костенко). 2. жарг., інформ. Комп'ютер. Класний пентюх.
Словник української мови у 20 томах
-
пентюх —
(-а) ч. 1. мол. Підліток. ПСУМС, 51. 2. комп. Комп'ютер модифікації "Пентіум" (Pentium). БСРЖ, 427.
Словник жарґонної лексики української мови