пописати

Шу, -шеш, док. Порізати когось. Якби ти бачила, як його пописали, то зрозуміла б, що твориться на цьому світі.

Значення в інших словниках

1. пописати — пописа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пописати — -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 Написати багато чого-небудь. || Написати або намалювати що-небудь у багатьох місцях. 2》 Переписати багатьох. 3》 Списати, покрити письмовими знаками що-небудь. 4》 розм. Розмалювати кого-, що-небудь. 5》 перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пописати — ПОПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., що. 1. Написати багато чого-небудь. В судах підсипав [писар] добре, щоб пописали такі допроси, які писареві хотілось (Г. Квітка-Основ'яненко); Що було до писання – рахункові задачі, німецькі задачі, – те попишемо (І.  Словник української мови у 20 томах
4. пописати — (-ишу, -ишеш) док. крим. Порізати що-небудь, кого-небудь. Підвівшись, він шурхнув рукою в кишеню куртки і верескливо вигукнув: "Попишу, суки!" (М.  Словник жарґонної лексики української мови
5. пописати — РОЗМАЛЬО́ВУВАТИ (покривати малюнками, візерунками, різними фарбами тощо), ОБМАЛЬО́ВУВАТИ, РОЗФАРБО́ВУВАТИ, РОЗПИ́СУВАТИ, СПИ́СУВАТИ розм.; РОЗЦЯЦЬКО́ВУВАТИ розм., ВИЦЯЦЬКО́ВУВАТИ розм. (перев. квітами). — Док.  Словник синонімів української мови
6. пописати — ПОПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. Написати багато чого-небудь. В судах підписав [писар] добре, щоб пописали такі допроси, які писареві хотілось (Кв.-Осн., II, 1956, 297); Що було до писання — рахункові задачі, німецькі задачі, — те попишемо (Фр.  Словник української мови в 11 томах
7. пописати — Пописати см. пописувати.  Словник української мови Грінченка