підколка

И, ж. Насмішка. І тут мені все набридло — то підколка, то повчання, я й поклала трубку (Ю. Покальчук). Це викликало загальний регіт, бо ця підколка іншим була вже знайома (Ю. Покальчук). А тоді почнуться всі оті підколки й насмішки, які їй можуть не сподобатися (А. Дністровий).

Значення в інших словниках

1. підколка — (-и) ж.; мол. Невеликий дружній жарт. Ей, хлопче, глянь-но на себе в дзеркало! — пригадав одну з найбезневинніших "підколок". — Очі в тебе вже зовсім вузькі стали, а з задка хвіст росте! (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 446; ПСУМС, 53.  Словник жарґонної лексики української мови