підрулювати

Юю, -юєш, недок., підрулити, -лю, -лиш, док. Підходити. Олена Семенівна підрулює до берега і називає кіз на ім'я (Інтернет).

Значення в інших словниках

1. підрулювати — підру́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підрулювати — -юю, -юєш, недок., підрулити, -лю, -лиш, док., перех. Управляючи кермом, наближатися на літаку, машині і т. ін. до чого-небудь; під'їжджати до чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підрулювати — ПІДРУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДРУЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., що. Управляючи кермом, наближатися на літаку, машині і т. ін. до чого-небудь; під'їжджати до чогось.  Словник української мови у 20 томах
4. підрулювати — ПІД'ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД'ЇЗДИ́ТИ, НАД'ЇЖДЖА́ТИ, НАД'ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ розм., ПІДКО́ЧУВАТИ розм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. підрулювати — ПІДРУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДРУЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. Управляючи кермом, наближатися на літаку, машині і т. ін. до чого-небудь; під’їжджати до чогось. Лаверні майстерно посадив літака в кінці аеродрому і підрулив до дебаркадера (Ле, Клен.  Словник української мови в 11 томах