розгребти

Аю, -аєш, недок., розгребти, -бу, -беш, док. Вирішувати проблему, реабілітувати ситуацію. Вони напаскудили, а я розгрібаю.

Значення в інших словниках

1. розгребти — розгребти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розгребти — див. розгрібати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розгребти — РОЗГРЕБТИ́ див. розгріба́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. розгребти — РОЗГРЕБТИ́ див. розгріба́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. розгребти — Розгребти см. розгрібати.  Словник української мови Грінченка