розкумарка

И, ж.

1. нарк. Кількість вжитого наркотику. Мені терміново потрібна розкумарка.

2. Прихід до тями. Розкумарка після довгого запою.

3. Відпочинок. Розкумарка на пляжі.

Значення в інших словниках

1. розкумарка — (-и) ж.; нарк. Зняття абстинентного синдрому (ломки) за допомогою невеликої дози наркотику. За що б його виміняти прокопану в блатних? І на розкумарку, коли перестане пекти драбинно обстрижена голова <...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 502.  Словник жарґонної лексики української мови