скипіти —
див. скипати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скипіти —
СКИПІ́ТИ див. скипа́ти.
Словник української мови у 20 томах
скипіти —
кипи́ть (закипа́є) душа́ (се́рце) / закипі́ла (скипі́ла) душа́; скипі́ло (обкипі́ло) се́рце у кого, чия (чиє), від чого. 1. Хто-небудь перебуває в стані сильного нервового збудження, хвилювання. — Душа в мене кипить од безчесної гадки!...
Фразеологічний словник української мови
скипіти —
СКИПІ́ТИ див. скипа́ти.
Словник української мови в 11 томах
скипіти —
Скипіти, -плю́, -пиш гл. 1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці. Рудч. Ск. І. 95. 2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась. Г. Барв. 369.
Словник української мови Грінченка