скипіти
Скипіти, -плю́, -пиш
гл.
1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці. Рудч. Ск. І. 95.
2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась. Г. Барв. 369.
Словник української мови ГрінченкаСкипіти, -плю́, -пиш
гл.
1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці. Рудч. Ск. І. 95.
2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась. Г. Барв. 369.
Словник української мови Грінченка