сцикун

А, ч., вульг.

1. Боягуз. Бідон придавлений — боїться, сцикун, — значить, ще не пропав, бо коли боїшся — хочеш вижити (А. Дністровий).

2. Слабак, тюхтій. Вася каже, що краща гітара XX століття — Річі Блекмор, а Мишка обурюється і переконує його, що Блекмор — сцикун у порівнянні з Джимі Хендріксом (А. Дністровий).

Значення в інших словниках

1. сцикун — Сцикун, -на м. Той, кто часто мочится.  Словник української мови Грінченка