трухан

У, ч.

1. Переляк.

2. Тремтіння, озноб. Не знаю, скільки чекаю, не відчуваю часу, лише неприємний трухан від страху (А. Дністровий).

Значення в інших словниках

1. трухан — труха́н іменник чоловічого роду, істота індик діал.  Орфографічний словник української мови
2. трухан — ТРУХА́Н, а́, ч., діал. Індик. * У порівн. Тітка Клавда розсміялась, аж шкіра на її шиї затряслась, як у старого трухана (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
3. трухан — -а, ч., діал. Індик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. трухан — ІНДИ́К (свійський птах родини фазанових), ДУНДУ́К розм., ГИНДИ́К діал., ТРУХА́Н діал. Ліля у нас хазяйка: годує індиків, качок і голубів (Леся Українка); Гнуться столи, гнуться Під смачними пирогами, Під гиндиками й качками (Л.  Словник синонімів української мови
5. трухан — ТРУХА́Н, а́, ч., діал. Індик. *У порівн. Тітка Клавда розсміялась, аж шкіра на її шиї затряслась, як у старого трухана (Вільде, Пов. і опов., 1949, 188).  Словник української мови в 11 томах
6. трухан — Трухан, -на м. Индюкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.  Словник української мови Грінченка