Значення в інших словниках
-
трухан —
труха́н іменник чоловічого роду, істота індик діал.
Орфографічний словник української мови
-
трухан —
ТРУХА́Н, а́, ч., діал. Індик. * У порівн. Тітка Клавда розсміялась, аж шкіра на її шиї затряслась, як у старого трухана (Ірина Вільде).
Словник української мови у 20 томах
-
трухан —
У, ч. 1. Переляк. 2. Тремтіння, озноб. Не знаю, скільки чекаю, не відчуваю часу, лише неприємний трухан від страху (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
-
трухан —
ІНДИ́К (свійський птах родини фазанових), ДУНДУ́К розм., ГИНДИ́К діал., ТРУХА́Н діал. Ліля у нас хазяйка: годує індиків, качок і голубів (Леся Українка); Гнуться столи, гнуться Під смачними пирогами, Під гиндиками й качками (Л.
Словник синонімів української мови
-
трухан —
ТРУХА́Н, а́, ч., діал. Індик. *У порівн. Тітка Клавда розсміялась, аж шкіра на її шиї затряслась, як у старого трухана (Вільде, Пов. і опов., 1949, 188).
Словник української мови в 11 томах
-
трухан —
Трухан, -на м. Индюкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка